приведений
приве́дений
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до привести.
|| приведено, безос. присудк. сл.
|| у знач. ім. приведений, -ного, ч.; приведена, -ної, ж. Особа, яку привели куди-небудь.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- приведений — приве́дений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- приведений — ПРИВЕ́ДЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до привести́. – Вони [коні] з-за Пруту приведені! (М. Стельмах); – Чи ти, невістко, сьогодні приведена – Уже третій день, як хата не метена?... Словник української мови у 20 томах
- приведений — ПРИВЕ́ДЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до привести́. — Вони [коні] з-за Пруту приведені! (Стельмах, І, 1962, 496); — Чи ти, невістко, сьогодні приведена — Уже третій день, як хата не метена? (Укр. нар. Словник української мови в 11 томах