привілейований

ПРИВІЛЕЙО́ВАНИЙ, а, е.

Який має привілеї, користується привілеями.

Католицька церква в ролі високооплачуваного і привілейованого слуги [імперіалізму] намагається духовно закріпачити трудовий народ (Ю. Мельничук);

Вважаючи, що театр повинен бути політичною трибуною, Дідро рішуче відкидає станову локалізацію привілейованих французьких театрів (з наук. літ.);

// у знач. ім. привілейо́ваний, ного, ч.; привілейо́вана, ної, ж. Особа, що має певні привілеї.

Один лише Крук спав тут на тюремній постелі. Зате їв, як і всі привілейовані, в камері (П. Козланюк);

// Який дає які-небудь привілеї, пов'язаний з привілеями.

Становище майстрів на фабриці було привілейоване (Ф. Бурлака).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

привілейований — привілейо́ваний прикметник Орфографічний словник української мови
привілейований — [приев'ілеийованией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
привілейований — -а, -е. Який має привілеї, користується привілеями. || у знач. ім. привілейований, -ного, ч.; привілейована, -ної, ж. Особа, що має певні привілеї. || Який дає які-небудь привілеї, пов'язаний з привілеями. Великий тлумачний словник сучасної мови
привілейований — привілейо́ваний той, кому надані певні привілеї. Словник іншомовних слів Мельничука
привілейований — ПРИВІЛЕЙО́ВАНИЙ (про верстви суспільства — які мають привілеї, користуються ними), ВИ́ЩИЙ, УПРИВІЛЕЙО́ВАНИЙ заст., ЧИ́СТИЙ заст., розм. Колись Відень славився .. усталеним комфортом буржуазних особняків і готелів для привілейованих нероб (О. Словник синонімів української мови
привілейований — Привілейо́ваний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
привілейований — ПРИВІЛЕЙО́ВАНИЙ, а, е. Який має привілеї, користується привілеями. Католицька церква в ролі високооплачуваного і привілейованого слуги [імперіалізму] намагається духовно закріпачити трудовий народ (Мельн., Обличчя.. Словник української мови в 11 томах