1. Орфоепічний словник української мови

привілейований

привілейо́ваний

[приев'ілеийованией]

м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. привілейований — привілейо́ваний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. привілейований — -а, -е. Який має привілеї, користується привілеями. || у знач. ім. привілейований, -ного, ч.; привілейована, -ної, ж. Особа, що має певні привілеї. || Який дає які-небудь привілеї, пов'язаний з привілеями. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. привілейований — ПРИВІЛЕЙО́ВАНИЙ, а, е. Який має привілеї, користується привілеями. Католицька церква в ролі високооплачуваного і привілейованого слуги [імперіалізму] намагається духовно закріпачити трудовий народ (Ю. Словник української мови у 20 томах
  4. привілейований — привілейо́ваний той, кому надані певні привілеї. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. привілейований — ПРИВІЛЕЙО́ВАНИЙ (про верстви суспільства — які мають привілеї, користуються ними), ВИ́ЩИЙ, УПРИВІЛЕЙО́ВАНИЙ заст., ЧИ́СТИЙ заст., розм. Колись Відень славився .. усталеним комфортом буржуазних особняків і готелів для привілейованих нероб (О. Словник синонімів української мови
  6. привілейований — Привілейо́ваний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. привілейований — ПРИВІЛЕЙО́ВАНИЙ, а, е. Який має привілеї, користується привілеями. Католицька церква в ролі високооплачуваного і привілейованого слуги [імперіалізму] намагається духовно закріпачити трудовий народ (Мельн., Обличчя.. Словник української мови в 11 томах