привілля
ПРИВІ́ЛЛЯ, я, с.
1. Широке, просторе місце, безмежний простір.
[Василь:] Птицею помчиш нас через гори, яри та байраки на просторі степи, на широке привілля... А там, коню, – уберу я тебе у золоту збрую (Панас Мирний);
Скільки сягнеш оком – розкинулось широке привілля;
// Велика кількість трави, води, чистого повітря і т. ін.
Над головою аж шумлять солов'їні досвітки. Ніби ціла летюча консерваторія розташувалася в зарослому дикому привіллі (С. Васильченко);
Привілля озерних незайманих вод, І хащі лісів у осіннім полоні. (І. Нехода).
2. перен. Повна воля, відсутність будь-яких обмежень, вільне життя.
– Чи вони [розбійники] перевелися, чи пішли далі де, на краще привілля... (Марко Вовчок);
Монастир в її уяві перестав бути добровільною тюрмою, як дехто називав цей заклад, а навпаки – вирисовувався перед очима Нелі як символ привілля для людського духу (Ірина Вільде);
Яскравими барвами, широким привіллям, .. цікавими й небезпечними пригодами .. приваблює історичний роман [Є. Гребінки] “Чайковський” (з наук. літ.);
// пред.
Генеральша – привітна хазяйка-хлібосолка. Кожному скаже ласкаве слово .. Гостям – привілля! (Панас Мирний);
Дома немає нікого, Борис вилежується, і хлопцям привілля (О. Копиленко).
(1) На приві́ллі – на просторі, на відкритому повітрі.
– Як приємно на привіллі дихати на повні груди, відчувати ласкаву прохолоду вітровію (А. Хижняк).
Значення в інших словниках
- привілля — приві́лля іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- привілля — див. далечінь; простір Словник синонімів Вусика
- привілля — [приев’іл':а] -л':а Орфоепічний словник української мови
- привілля — -я, с. 1》 Широке, просторе місце, безмежний простір. || Велика кількість трави, води, чистого повітря і т. ін. 2》 перен. Повна воля, відсутність будь-яких обмежень, вільне життя. || у знач. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
- привілля — Довілля, простір, просторінь, просторість, простора, просторище, розліг, розлоги, розложисько, обшир, увілля, воля Словник чужослів Павло Штепа
- привілля — ВО́ЛЯ (відсутність у когось обмежень у чому-небудь), СВОБО́ДА, ПРИВІ́ЛЛЯ (ПРИЗВІ́ЛЛЯ рідше) підсил., РОЗДО́ЛЛЯ підсил. розм. Тут він .. скочив у картоплю, побіг-побіг через город, радий, що опинився на волі (Є. Словник синонімів української мови
- привілля — Приві́лля, -лля, -ллю, в -ллі Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- привілля — ПРИВІ́ЛЛЯ, я, с. 1. Широке, просторе місце, безмежний простір. [Василь:] Птицею помчиш нас через гори, яри та байраки на просторі степи, на широке привілля… А там, коню, — уберу я тебе у золоту збрую (Мирний, V, 1955, 112)... Словник української мови в 11 томах
- привілля — Привілля, -ля с. 1) Приволье, раздолье. На вовків там привілля, — все пущі, а людей нема. Лебед. у. 2) Достатокъ. Нема привілля ніякого у його, як же за його йти. Н. Вол. у. 3) бути за привіллям. Быть въ уютномъ удобномъ мѣстѣ. Був за привіллям у вас і я, і коні. Н. Вол. у. Словник української мови Грінченка