1. Словник української мови у 20 томах

привільний

ПРИВІ́ЛЬНИЙ, а, е.

1. Безмежний, широкий (про який-небудь простір).

Тече, мов пісня, Влтава – Привільна, величава (І. Нехода);

Степ у цю пору весь залитий сонцем, огорнутий голубими димками весняних випарів, привільний, широкий і безконечний (Григорій Тютюнник).

2. перен. Вільний, нічим не обмежений.

– Зоставайся, Ласун, жити з нами, – говорили [розбійники], – життя тобі буде хороше й привільне в нас (Марко Вовчок);

Геннадій Курай вів привільне життя і не хотів сам собі надівати пута (І. Цюпа);

// Величавий, роздольний (перев. про пісню).

Було для нього в цій пісні щось по-степовому дике, привільне, буйне (О. Гончар);

Заслужена капела виконувала .. ніжну, тужливу, але широку й привільну пісню (В. Кучер).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. привільний — приві́льний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. привільний — див. просторий Словник синонімів Вусика
  3. привільний — -а, -е. 1》 Безмежний, широкий (про який-небудь простір). 2》 перен. Вільний, нічим не обмежений. || Величавий, роздольний (перев. про пісню). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. привільний — ВІ́ЛЬНИЙ (не обмежений дотриманням законів, правил, зобов'язань), ПРИВІ́ЛЬНИЙ, ВІЛЬГО́ТНИЙ. Нам з Катрею було життя вільне, бо батьку ніколи було нас стерегти (Марко Вовчок); Геннадій вів привільне життя і не хотів сам собі надівати пута (І. Словник синонімів української мови
  5. привільний — ПРИВІ́ЛЬНИЙ, а, е. 1. Безмежний, широкий (про який-небудь простір). Тече, мов пісня, Влтава — Привільна, величава (Нех., Чудесний сад, 1962, 126); Степ у цю пору весь залитий сонцем, огорнутий голубими димками весняних випарів, привільний... Словник української мови в 11 томах
  6. привільний — Привільний, -а, -е Привольный. Словник української мови Грінченка