привільний

ВІ́ЛЬНИЙ (не обмежений дотриманням законів, правил, зобов'язань), ПРИВІ́ЛЬНИЙ, ВІЛЬГО́ТНИЙ. Нам з Катрею було життя вільне, бо батьку ніколи було нас стерегти (Марко Вовчок); Геннадій вів привільне життя і не хотів сам собі надівати пута (І. Цюпа); Торбу на плечі, та в оту вільготну неймовірну Каховку (О. Гончар).

ПРОСТО́РИЙ (який тягнеться з краю в край), ШИРО́КИЙ, РОЗЛО́ГИЙ, РОЗЛО́ЖИСТИЙ, РОЗГО́НИСТИЙ, РОЗКИ́ДИСТИЙ, ПРИВІ́ЛЬНИЙ (ПРИЗВІ́ЛЬНИЙ рідше), ВІ́ЛЬНИЙ, ОБШИРНИЙ рідко. От вона сіла на могилі, плаче і так до степу промовляє: — Степу мій широкий, степу мій просторий! (О. Стороженко); Весело солдатам. Радісно дивляться вони на розлогі лани (О. Довженко); Кожна зірочка снігу нам буде в очах Наче справжняя зірка зоріти, Будуть зорі встилати розложистий шлях, Наче шлях тріумфатора квіти (Леся Українка); Через гору, через яр, Крізь поля привільні — Йдуть і їдуть (селяни) на базар (С. Олійник); Вільний степ передо мною, Повний чистої краси, Зеленіє пеленою, — Глянуть — міри не даси (Є. Гребінка). — Пор. 1. безме́жний.

ПРОСТО́РИЙ (який займає велику площу, розташований на великій площі), ШИРО́КИЙ, РОЗКИ́ДИСТИЙ, РОЗЛО́ГИЙ, РОЗЛО́ЖИСТИЙ, ПРИВІ́ЛЬНИЙ. Сей магазин стояв на кінці просторої площі, за стайнями, досить далеко від вулиці (І. Франко); Маленька річка Пилявка текла по широкій розлогій долині і розділяла обидва ворожі табори (І. Нечуй-Левицький); Колодуб рушив до села.. Угледів зоддалеки, край села, парникове господарство, напнуті пластиком розкидисті, ангароподібні теплиці (Ю. Бедзик); Природа, кажу, кругом безлісна, Донбас наш курний та розложистий (Ю. Яновський); Пісня бриніла і в обвіяному вітрами нагірному старому місті, і на привільній степовій Шулявці, і в задумливій тисняві Подолу..., а над усе — над безмежною, неозорою лукою Дніпра, понад тихим плином могутньої ріки (Ю. Смолич).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. привільний — приві́льний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. привільний — див. просторий Словник синонімів Вусика
  3. привільний — -а, -е. 1》 Безмежний, широкий (про який-небудь простір). 2》 перен. Вільний, нічим не обмежений. || Величавий, роздольний (перев. про пісню). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. привільний — ПРИВІ́ЛЬНИЙ, а, е. 1. Безмежний, широкий (про який-небудь простір). Тече, мов пісня, Влтава – Привільна, величава (І. Нехода); Степ у цю пору весь залитий сонцем, огорнутий голубими димками весняних випарів, привільний... Словник української мови у 20 томах
  5. привільний — ПРИВІ́ЛЬНИЙ, а, е. 1. Безмежний, широкий (про який-небудь простір). Тече, мов пісня, Влтава — Привільна, величава (Нех., Чудесний сад, 1962, 126); Степ у цю пору весь залитий сонцем, огорнутий голубими димками весняних випарів, привільний... Словник української мови в 11 томах
  6. привільний — Привільний, -а, -е Привольный. Словник української мови Грінченка