1. Словник української мови у 20 томах

привіт

ПРИВІ́Т, у, ч.

1. Вираження доброзичливого ставлення, дружніх почуттів до кого-небудь.

[Грицько:] Ви ж знаєте, що наші старі й досі ворогують, – одно на одного дивитись не зможе. А от Євдокія Васильовна, спасибі їм, до мене завжди з добрим словом і привітом (Панас Мирний);

Батько з сином замість привіту після довгої розлуки почали молотити один одного (О. Довженко);

// Слова, які виражають таке ставлення, такі почуття.

[Хуса:] Невже тобі так тяжко привітати моїх гостей? Я ж не прошу багато. Ну, вийди їм назустріч, уклонися, промов до Марції якийсь привіт... (Леся Українка);

Вона почала одержувати силу листів з привітами і поздоровленнями (В. Кучер);

Я до віконечка поліз .. Ще раз поглянути на світ Та горам кинути привіт (П. Грабовський);

* Образно. Гудок скрикнув спросоння... Над хлібами стиглими покотився ранковий привіт... (А. Головко);

// кому і без дод. Вітання, адресоване кому-небудь при зустрічі, в листі і т. ін.

Привіт тобі, моє ластовенятко, що, з рідного полинувши гнізда, десь пурхаєш над голубим Дніпром (М. Драй-Хмара);

Повз Черниша пробіг схвильований Козаков. – Привіт молодшому лейтенанту! – гукнув він на ходу (О. Гончар).

2. розм. Прихильне ставлення до кого-небудь.

Роман од Соломії якось ніби одхиляється: нема в його давнього привіту до неї (І. Нечуй-Левицький);

І виросте воно [дитя], як те стебло край дороги, одно одним, не бачивши привіту людського, не знаючи, що то своє добре (Панас Мирний);

Як гарно нам жити – в добрі і в привіті – В країні відважних і дужих людей (В. Бичко);

// заст. Зустріч, прийом.

Спасибі же тобі, мій брате, За щирий, любий твій привіт. Хай мир живе у твоїй хаті (І. Франко);

Явдоха плюнула й побігла з сіней. Солошка засмутилася тому привіту, та не надовго (Панас Мирний).

(1) Ні приві́ту, ні сові́ту – про байдуже, недоброзичливе ставлення з чийогось боку.

Другого дня пішли [молоді] панам поклонитись. Не почула Олеся ні привіту, ні совіту, ані любого та веселого погляду не побачила (Марко Вовчок).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. привіт — приві́т іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. привіт — Привітання, вітання, поздоровлення, в-й салют; П. прихильність. Словник синонімів Караванського
  3. привіт — див. звістка Словник синонімів Вусика
  4. привіт — -у, ч. 1》 Вираження доброзичливого ставлення, дружніх почуттів до кого-небудь. || Слова, які виражають таке ставлення, такі почуття. || кому і без додатка. Вітання, адресоване кому-небудь при зустрічі, в листі і т. ін. Передавати привіт. 2》 розм. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. привіт — ні одві́ту, ні приві́ту, перев. зі сл. нема́, не ма́ти і т. ін., жарт. Ніякої відповіді, жодної реакції з боку когось на що-небудь; нічо́го. Фразеологічний словник української мови
  6. привіт — ВІТА́ННЯ (усно чи письмово передані слова, які виражають доброзичливе ставлення, дружні почуття тощо), ПРИВІТА́ННЯ, ПРИВІ́Т, УКЛІ́Н, ПОКЛІ́Н, ПОВІТА́ННЯ розм.; ПОЗДОРО́ВЛЕННЯ, ВІНШУВА́ННЯ, ГРАТУЛЯ́ЦІЯ зах. Словник синонімів української мови
  7. привіт — Приві́т, -ту; -ві́ти, -тів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. привіт — ПРИВІ́Т, у, ч. 1. Вираження доброзичливого ставлення, дружніх почуттів до кого-небудь. [Грицько:] Ви ж знаєте, що наші старі й досі ворогують, — одно на одного дивитись не зможе. Словник української мови в 11 томах
  9. привіт — Привіт, -ту м. Привѣтъ, привѣтствіе. Харьк. г. Мет. 242. Словник української мови Грінченка