привіт

Значення в інших словниках

1. привіт — приві́т іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
2. привіт — Привітання, вітання, поздоровлення, в-й салют; П. прихильність. Словник синонімів Караванського
3. привіт — -у, ч. 1》 Вираження доброзичливого ставлення, дружніх почуттів до кого-небудь. || Слова, які виражають таке ставлення, такі почуття. || кому і без додатка. Вітання, адресоване кому-небудь при зустрічі, в листі і т. ін. Передавати привіт. 2》 розм. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. привіт — ПРИВІ́Т, у, ч. 1. Вираження доброзичливого ставлення, дружніх почуттів до кого-небудь. [Грицько:] Ви ж знаєте, що наші старі й досі ворогують, – одно на одного дивитись не зможе. Словник української мови у 20 томах
5. привіт — ні одві́ту, ні приві́ту, перев. зі сл. нема́, не ма́ти і т. ін., жарт. Ніякої відповіді, жодної реакції з боку когось на що-небудь; нічо́го. Фразеологічний словник української мови
6. привіт — ВІТА́ННЯ (усно чи письмово передані слова, які виражають доброзичливе ставлення, дружні почуття тощо), ПРИВІТА́ННЯ, ПРИВІ́Т, УКЛІ́Н, ПОКЛІ́Н, ПОВІТА́ННЯ розм.; ПОЗДОРО́ВЛЕННЯ, ВІНШУВА́ННЯ, ГРАТУЛЯ́ЦІЯ зах. Словник синонімів української мови
7. привіт — Приві́т, -ту; -ві́ти, -тів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. привіт — ПРИВІ́Т, у, ч. 1. Вираження доброзичливого ставлення, дружніх почуттів до кого-небудь. [Грицько:] Ви ж знаєте, що наші старі й досі ворогують, — одно на одного дивитись не зможе. Словник української мови в 11 томах
9. привіт — Привіт, -ту м. Привѣтъ, привѣтствіе. Харьк. г. Мет. 242. Словник української мови Грінченка