привітатися
ПРИВІТА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, до кого, з ким і без дод.
Док. до віта́тися.
Ломницький вступив на ганок і привітався до Христини (І. Нечуй-Левицький);
Підійшов секретар До багатого столу. Привітався з людьми, Подивився довкола (О. Підсуха);
– Добрий день, тітко Докіє! – весело привітався Григорій Шевчик (М. Стельмах);
* Образно. [Жандарм:] Кожної хвилі могли бестії [вовки] зо мною привітатися! (І. Франко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- привітатися — привіта́тися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- привітатися — див. вітати Словник синонімів Вусика
- привітатися — [приев'ітатиес'а] -айус'а, -айеіс':а, -айеіц':а, -айуц':а Орфоепічний словник української мови
- привітатися — -аюся, -аєшся, до кого, з ким і без додатка. Док. до вітатися. Великий тлумачний словник сучасної мови
- привітатися — ВІТА́ТИСЯ з ким, до кого (при зустрічі виражати словами, жестом, стисканням рук доброзичливість, добрі побажання), ВІТА́ТИ, ЗДОРО́ВКАТИСЯ, ЗДОРО́ВАТИСЯ розм., ЗДОРО́ВКАТИ діал.; ЧОЛО́МКАТИСЯ розм. (з поклоном), ПОКЛОНЯ́ТИСЯ рідше; ШАПКУВА́ТИСЯ розм. Словник синонімів української мови
- привітатися — ПРИВІТА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, до кого, з ким і без додатка. Док. до віта́тися. Ломницький вступив на ганок і привітався до Христини (Н.-Лев., VI, 1966, 77); Підійшов секретар До багатого столу. Привітався з людьми, Подивився довкола (Підс. Словник української мови в 11 томах
- привітатися — Привіта́тися, -та́юся, -єшся гл. Поздороваться. Зліз з коника, привітався: «День добрий, серденько!» Чуб. V. 384. Іди, доню, найди її, найди, привітайся. Шевч. 72. Словник української мови Грінченка