прив'ядання
ПРИВ'ЯДА́ННЯ, я, с.
Дія і стан за знач. прив'яда́ти.
Молодий, усіх я запевняв, Що вона [осінь] – не смерть, а відпочинок, Що осіннє прив'ядання трав І кружляння голубих сніжинок – Лиш весняних трав передчуття (М. Рильський);
Любив Головатий степ і в ранню пору весняного пробудження, і в час цвітіння, і в дні його прив'ядання (С. Добровольський);
Дерева, квіти, трави повторюють собі свій річний цикл умирання, весіннього відродження, літнього розквіту, осіннього прив'ядання, потім знову відродження (А. Іщук).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- прив'ядання — прив'яда́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- прив'ядання — -я, с. Дія і стан за знач. прив'ядати. Великий тлумачний словник сучасної мови