прив'ядати

ПРИВ'ЯДА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПРИВ'Я́НУТИ, ну, неш, док.

1. Злегка в'янути, втрачати свіжість (про рослини).

І грали балагульські балабани, І машталір хитавсь на передку, І прив'ядав троянди цвіт червоний На сивій куртці в лівому кутку [коміра] (М. Рильський);

Цвіт папороті не може зовсім загинути від якоїсь ведмежої лапи, так тільки на якийсь час прив'яне, а потім знов розцвіте (Леся Українка);

Ось і майдан. Монумент. Квіти прив'яли за ніч і, хоч умиті росою, кволо хилять головки на холодний граніт (Ю. Мушкетик);

* Образно. Сонечко пригріло, сніг прив'янув надворі (Н. Забіла);

// Підсушуватися на сонці, на свіжому повітрі (про плоди).

– Треба, щоб її [вишню] надклював горобець. Ото після того вона прив'яне на сонці, аж підсмажиться, – ой, смачна ж яка тоді буває! (О. Донченко);

На рожевощоке, налите соками яблуко повіяло гарячим, засушливим вітром, і його тоненька прозора шкірка злегка прив'яла (М. Руденко);

// Поступово втрачати свіжість, пружність, ставати зморшкуватим, кволим (про людське тіло).

На самоті, коли милує [чоловік] її, стидається [Фросина], що в неї починають прив'ядати груди (М. Стельмах);

Її в'яле, поморщене лице ще дужче прив'яло і протяглося (І. Франко);

Змарніло Женине личко, синіми колами обведені сумні очі, немов прив'яли червоні губи (А. Хижняк).

2. В'янути повністю.

Пошкоджене листя прив'ядає і знебарвлюється (з наук. літ.);

У саду прив'яли трави (Р. Братунь).

3. перен. Поступово втрачати силу, рухливість, бадьорість; ставати млявим, байдужим.

Господь відняв силу панотцевих рук. Вони якось прив'яли, затерпли, задеревіли (з казки);

А він-то на моїх очах уже прив'яв... Де той погляд молодецький, де усміх веселий! (Марко Вовчок);

// Поступово притупляючись, слабнути (про почуття, пам'ять і т. ін.).

Благодушне до них [режисерів] ставлення може привести до недозволенного: навіщо робити добрі фільми, коли й погані хвалять. Прив'ядає творчий страх – супутник творчості й удосконалення в справжньому мистецтві (О. Довженко);

Якось прив'яла увага, й думки стали важкі, і ніби ослабла пам'ять (А. Головко).