прив'ядати

прив'яда́ти

-аю, -аєш, недок., прив'янути, -ну, -неш, док.

1》 Злегка в'янути, втрачати свіжість (про рослини).

|| Підсушуватися на сонці, на свіжому повітрі (про плоди).

|| Поступово втрачати свіжість, пружність, ставати зморшкуватим, кволим (про людське тіло).

2》 В'янути повністю.

3》 перен. Поступово втрачати силу, рухливість, бадьорість; ставати млявим, байдужим.

|| Поступово притупляючись, слабнути (про почуття, пам'ять і т. ін.).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прив'ядати — прив'яда́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. прив'ядати — ПРИВ'ЯВАТИ, злегка в'янути <�зав'ядати>; П. марніти; (- пам'ять) слабшати, притуплятися. Словник синонімів Караванського
  3. прив'ядати — ПРИВ'ЯДА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПРИВ'Я́НУТИ, ну, неш, док. 1. Злегка в'янути, втрачати свіжість (про рослини). І грали балагульські балабани, І машталір хитавсь на передку, І прив'ядав троянди цвіт червоний На сивій куртці в лівому кутку [коміра] (М. Словник української мови у 20 томах
  4. прив'ядати — В'Я́НУТИ (про рослину — втрачати свіжість), ЗАВ'ЯДА́ТИ, БЛЯ́КНУТИ, ПРИВ'ЯДА́ТИ, ПРИГОРЯ́ТИ (ПРИГОРА́ТИ) (частково); НИ́ДІТИ, ЧА́ХНУТИ, ЧЕ́ВРІТИ діал. (рости напівзів'ялою, миршавою). — Док. Словник синонімів української мови