приглухий
ПРИ́ГЛУХИЙ, а, е.
Те саме, що глухува́тий 1.
Проповідник, старий Вінцентій, .. чоловік предобродушний і приглухий (І. Франко);
Павло Григорович Чкалов, після тридцяти років роботи в затоні, як і багато казанярів – “глухар”, приглухий – від безнастанного грюкання всередині казанів (О. Ільченко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- приглухий — при́глухий прикметник Орфографічний словник української мови
- приглухий — -а, -е. Те саме, що глухуватий 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
- приглухий — ГЛУХИ́Й (який не чує); ГЛУХУВА́ТИЙ, ПРИ́ГЛУХИЙ, ТУГОВУ́ХИЙ рідше, ГЛУХЕ́НЬКИЙ розм., ПРИ́ГЛУ́ХУВАТИЙ розм. (який недочуває). — Та чи ви глухі, тітонько? Оглухли? (О. Словник синонімів української мови
- приглухий — ПРИ́ГЛУХИЙ, а, е. Те саме, що глухува́тий 1. Проповідник, старий Вінцентій, ..чоловік предобродушний і приглухий (Фр., IV, 1950, 256); Павло Григорович Чка-лов, після тридцяти років роботи в затоні... Словник української мови в 11 томах