приглухий

при́глухий

-а, -е.

Те саме, що глухуватий 1).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. приглухий — при́глухий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. приглухий — ПРИ́ГЛУХИЙ, а, е. Те саме, що глухува́тий 1. Проповідник, старий Вінцентій, .. чоловік предобродушний і приглухий (І. Франко); Павло Григорович Чкалов, після тридцяти років роботи в затоні, як і багато казанярів – “глухар”, приглухий – від безнастанного грюкання всередині казанів (О. Ільченко). Словник української мови у 20 томах
  3. приглухий — ГЛУХИ́Й (який не чує); ГЛУХУВА́ТИЙ, ПРИ́ГЛУХИЙ, ТУГОВУ́ХИЙ рідше, ГЛУХЕ́НЬКИЙ розм., ПРИ́ГЛУ́ХУВАТИЙ розм. (який недочуває). — Та чи ви глухі, тітонько? Оглухли? (О. Словник синонімів української мови
  4. приглухий — ПРИ́ГЛУХИЙ, а, е. Те саме, що глухува́тий 1. Проповідник, старий Вінцентій, ..чоловік предобродушний і приглухий (Фр., IV, 1950, 256); Павло Григорович Чка-лов, після тридцяти років роботи в затоні... Словник української мови в 11 томах