пригодочка

ПРИГО́ДОЧКА, и, ж., нар.-поет.

Пестл. до приго́да 1.

Калиночка пристигає, вершок зеленіє, На дівчину пригодочка, робити не вміє (з коломийки).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пригодочка — ПРИГО́ДОЧКА, и, ж., нар.-поет. Пестл. до приго́да 1. Калиночка пристигає, вершок зеленіє, На дівчину пригодочка, робити не вміє (Коломийки, 1969, 109). Словник української мови в 11 томах