1. Словник української мови у 20 томах

пригодонька

ПРИГО́ДОНЬКА, и, ж., нар.-поет.

Пестл. до приго́да 1.

Ой розпливайтеся, мої пригодоньки, Так, як лист по воді! Ой не тіштеся, мої воріженьки, Та й моїй пригоді! (з народної пісні);

Коли б не сталась йому пригодонька на чужині! (Ганна Барвінок);

Не заспокоїлась тільки Оксана, бо вже кожна людина на селі знала про її сором, лиху та нещасливу пригодоньку (Л. Яновська);

Була б неприємна пригодонька із-за цієї прописки (П. Козланюк).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пригодонька — приго́донька іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. пригодонька — див. біда; пригода Словник синонімів Вусика
  3. пригодонька — -и, ж., нар.-поет. Пестл. до пригода 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. пригодонька — Приго́донька, -ньки, -ньці; -доньки, -доньок Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. пригодонька — ПРИГО́ДОНЬКА, и, ж., нар.-поет. Пестл. до приго́да 1. Ой розпливайтеся, мої пригодоньки, Так, як лист по воді! Ой не тіштеся, мої воріженьки, Та й моїй пригоді! (Укр.. нар. пісні, 1, 1964, 452); Коли б не сталась йому пригодонька на чужині! (Барв., Опов.. Словник української мови в 11 томах
  6. пригодонька — Пригодонька, -ки ж. ум. отъ пригода. Словник української мови Грінченка