пригодонька
приго́донька
-и, ж., нар.-поет.
Пестл. до пригода 1).
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- пригодонька — приго́донька іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- пригодонька — див. біда; пригода Словник синонімів Вусика
- пригодонька — ПРИГО́ДОНЬКА, и, ж., нар.-поет. Пестл. до приго́да 1. Ой розпливайтеся, мої пригодоньки, Так, як лист по воді! Ой не тіштеся, мої воріженьки, Та й моїй пригоді! (з народної пісні); Коли б не сталась йому пригодонька на чужині!... Словник української мови у 20 томах
- пригодонька — Приго́донька, -ньки, -ньці; -доньки, -доньок Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- пригодонька — ПРИГО́ДОНЬКА, и, ж., нар.-поет. Пестл. до приго́да 1. Ой розпливайтеся, мої пригодоньки, Так, як лист по воді! Ой не тіштеся, мої воріженьки, Та й моїй пригоді! (Укр.. нар. пісні, 1, 1964, 452); Коли б не сталась йому пригодонька на чужині! (Барв., Опов.. Словник української мови в 11 томах
- пригодонька — Пригодонька, -ки ж. ум. отъ пригода. Словник української мови Грінченка