приголублюватися
ПРИГОЛУ́БЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., ПРИГОЛУ́БИТИСЯ, блюся, бишся; мн. приголу́бляться; док., до кого – чого.
З ласкою, з ніжністю притулятися, припадати до кого-, чого-небудь.
– Нема таких речей, щоб його [щастя] розказати, – так сказала Галочка, приголублюючись до нього (Г. Квітка-Основ'яненко);
Коли чого просити має [жінка], То добрий одгадає час І к чоловіку пригніздиться, Прищулиться, приголубиться (І. Котляревський);
Він обняв її [тополю], приголубився гарячою головою до стовбура (Григорій Тютюнник);
* Образно. Скінчились будиночки, і грейдер, круто звернувши ліворуч, приголубився до лісорозсадника (В. Логвиненко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- приголублюватися — приголу́блюватися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- приголублюватися — -ююся, -юєшся, недок., приголубитися, -блюся, -бишся; мн. приголубляться; док., до кого – чого. З ласкою, з ніжністю притулятися, припадати до кого-, чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- приголублюватися — ПРИТУЛИ́ТИСЯ (стати, сісти, лягти, обпираючись об когось, щось або схиляючись до когось, чогось), ПРИГОРНУ́ТИСЯ, ПРИСУ́НУТИСЯ, ПРИТИ́СНУТИСЯ, ПРИНИ́КНУТИ, ПРИПА́СТИ, ПРИЛЯГТИ́, ПРИКЛА́СТИСЯ, ПРИЛОЖИ́ТИСЯ розм., ПІДГОРНУ́ТИСЯ розм., ПРИТКНУ́ТИСЯ розм. Словник синонімів української мови
- приголублюватися — ПРИГОЛУ́БЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., ПРИГОЛУ́БИТИСЯ, блюся, бишся; мн. приголу́бляться; док., до кого-чого. З ласкою, з ніжністю притулятися, припадати до кого-, чого-небудь. Словник української мови в 11 томах