1. Словник української мови у 20 томах

пригорща

ПРИ́ГОРЩА, рідко ПРИ́ГОРЩ, і, ж.

1. Обидві кисті рук, напівзігнуті й складені так, що в них можна тримати щось покладене, насипане і т. ін.

Бджоли падали на бабу, кидались, як злі собаки, неначе хто обсипав бабу грудочками та дрібними камінцями, хапаючи грудочки жменями та пригорщами (І. Нечуй-Левицький);

Коли б отак підійти, узяти в пригорщу зло і здушити (М. Коцюбинський);

Річка в ущелині. Ставши на великі камені, ми з пригорщ напилися кришталево-чистої, студеної води (Т. Масенко).

2. Кількість чого-небудь, що вміщається між обома напівзігнутими й складеними кистями.

Чужого візьми жменю – твоє будуть брати пригорщами (прислів'я);

Ячменю пригорщ висиплем під вікном: синиці, шпаки поназлітаються (Марко Вовчок);

* Образно. За вікнами гуло, завивало, в шибки жбурляло пригорщами снігу, а в хаті тепло, затишно (Ю. Збанацький).

3. перен. Незначна кількість кого-, чого-небудь.

– Ти знаєш, для чого Троянців Злим Грекам попустив побить; Енея з пригорщею ланців Велів судьбам не потопить (І. Котляревський);

Оттак молотив сердега цілісіньку зиму, а намолотив тільки з пригорщ пшениці (О. Стороженко);

Доводилося [після війни] вдруге перемолочувати солому і втретє перелопачувати ячні посліди, щоб здобути пригорщ зерна (І. Волошин).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пригорща — при́горща іменник жіночого роду рідко Орфографічний словник української мови
  2. пригорща — рідко пригорщ, -і, ж. 1》 Обидві кисті рук, напівзігнуті й складені так, що в них можна тримати щось покладене, насипане і т. ін. 2》 Кількість чого-небудь, що вміщається між обома напівзігнутими й складеними кистями. 3》 перен. Незначна кількість кого-, чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пригорща — у дві при́горщі не захо́пиш, жарт. Дуже багато чого-небудь. (Карпо:) Цокотуха! Достометна (достеменна) сорока-білобока: наскрекотала, наскрекотала, що й в дві пригорщі не захопиш (М. Кропивницький). Фразеологічний словник української мови
  4. пригорща — ЖМЕ́НЯ (незначна кількість кого-, чого-небудь), ПРИ́ГОРЩА (ПРИ́ГОРЩ рідше), ПРИ́ГОРШНЯ рідше, КУЛА́К діал. Він.. разом із жменею люду виповзає із пащі вокзалу на майдан (О. Досвітній); Старий Чмель всипав в окріп пригорщу пшона (З. Словник синонімів української мови
  5. пригорща — При́горщ, -горщі, -горщі, -горщю і при́горща, -щі, -щі, -щею Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. пригорща — ПРИ́ГОРЩА, рідко ПРИ́ГОРЩ, і, ж. 1. Обидві кисті рук, напівзігнуті й складені так, що в них можна тримати щось покладене, насипане і т. ін. Словник української мови в 11 томах