пригорща
ЖМЕ́НЯ (незначна кількість кого-, чого-небудь), ПРИ́ГОРЩА (ПРИ́ГОРЩ рідше), ПРИ́ГОРШНЯ рідше, КУЛА́К діал. Він.. разом із жменею люду виповзає із пащі вокзалу на майдан (О. Досвітній); Старий Чмель всипав в окріп пригорщу пшона (З. Тулуб); Оттак молотив сердега цілісіньку зиму, а намолотив тільки з пригорщ пшениці (О. Стороженко); На краю села.. він обере собі місце для грядок і засіє кількома пригоршнями озимої пшениці (Д. Бедзик); Він зупиняє коняку, кидає їй кулак сіна (І. Франко).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- пригорща — при́горща іменник жіночого роду рідко Орфографічний словник української мови
- пригорща — рідко пригорщ, -і, ж. 1》 Обидві кисті рук, напівзігнуті й складені так, що в них можна тримати щось покладене, насипане і т. ін. 2》 Кількість чого-небудь, що вміщається між обома напівзігнутими й складеними кистями. 3》 перен. Незначна кількість кого-, чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- пригорща — ПРИ́ГОРЩА, рідко ПРИ́ГОРЩ, і, ж. 1. Обидві кисті рук, напівзігнуті й складені так, що в них можна тримати щось покладене, насипане і т. ін. Словник української мови у 20 томах
- пригорща — у дві при́горщі не захо́пиш, жарт. Дуже багато чого-небудь. (Карпо:) Цокотуха! Достометна (достеменна) сорока-білобока: наскрекотала, наскрекотала, що й в дві пригорщі не захопиш (М. Кропивницький). Фразеологічний словник української мови
- пригорща — При́горщ, -горщі, -горщі, -горщю і при́горща, -щі, -щі, -щею Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- пригорща — ПРИ́ГОРЩА, рідко ПРИ́ГОРЩ, і, ж. 1. Обидві кисті рук, напівзігнуті й складені так, що в них можна тримати щось покладене, насипане і т. ін. Словник української мови в 11 томах