пригрітий
ПРИГРІ́ТИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до пригрі́ти.
В куточку біля паркана лежав присипаний снігом невеличкий горбок звичайної глини. Рудий вершечок його, пригрітий сонцем, витикався з-під снігу вогкою лисиною (І. Микитенко);
Малий і хворий я лежав, Пригрітий теплою рукою Моєї матері (Я. Щоголів);
Пригрітий і приласканий новими хазяями, змінивши петлюрівські шаровари на французьке галіфе, Ліснобродський незабаром з'явився із своїми молодцями на Перекопі (О. Гончар);
* Образно. Мріє куток рідний, де я тратив літа, Гасла душа в путах, щастям не пригріта (П. Грабовський).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- пригрітий — пригрі́тий дієприкметник Орфографічний словник української мови
- пригрітий — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до пригріти. Великий тлумачний словник сучасної мови
- пригрітий — ПРИГРІ́ТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до пригрі́ти. В куточку біля паркана лежав присипаний снігом невеличкий горбок звичайної глини. Рудий вершечок його, пригрітий сонцем, витикався з-під снігу вогкою лисиною (Мик. Словник української мови в 11 томах