1. Словник української мови у 20 томах

придатний

ПРИДА́ТНИЙ, а, е, на що, для чого, до чого і без дод.

Здатний робити, виконувати що-небудь.

– Він хлопець дуже розумний і до всього придатний (І. Нечуй-Левицький);

Віддали й ми свого першого [сина] до гімназії, та... він у нас не такий придатний до науки (Панас Мирний);

– Кого ж призначити начальником головного штабу? Єрмолов не придатний (П. Кочура);

// Який можна використовувати, вживати; який відповідає певним нормам.

Джерельна вода й грязі, що їх Аркадій послав до Львова на аналіз, виявилися придатними для лікування (Ірина Вільде);

Ніна акуратно записувала все в блокнот. Потім вона розбереться в цьому, а зараз треба брати все – і придатне, і зайве (В. Собко);

Реакції окислення, в яких беруть участь вода і кисень повітря, перетворюють блискучі, тверді метали в ні на що не придатний брухт (з наук.-попул. літ.);

Сибірські власті були зацікавлені у відкритті придатних для землеробства земель (з наук.-попул. літ.);

// Відповідний для чогось; слушний.

Так роздумувала собі Броня й не находила в своїй голові ніякої придатної постанови (Л. Мартович);

Павлуша багато чого не розумів з їхніх розмов. Але дещо й схоплював-таки. Кожну окрему думку, вислів, що видавався придатним (А. Головко);

Докія Захарівна терпеливо чекала придатного моменту (Л. Дмитерко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. придатний — прида́тний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. придатний — Здатний, здалий; (для чого) корисний, потрібний; (- річ) годящий, гожий; (- місце) зручний, вигідний; (момент) слушний. Словник синонімів Караванського
  3. придатний — -а, -е, на що, для чого, до чого і без додатка. Здатний робити, виконувати що-небудь. || Якого можна використовувати, вживати; який відповідає певним нормам. || Відповідний для чогось; слушний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. придатний — ВІДПОВІ́ДНИЙ (який задовольняє певні вимоги, відповідає певним умовам), ВИ́ГІДНИЙ, НАЛЕ́ЖНИЙ, ПРИДА́ТНИЙ, ПРИСТО́ЙНИЙ, ПІДХО́ЖИЙ, ПІДХОДЯ́ЩИЙ розм., ГО́ЖИЙ розм., ПРИГО́ЖИЙ розм., ЗДА́ТНИЙ розм., ПРИГІ́ДНИЙ розм. рідше, ГОДЯ́ЩИЙ розм. рідко, ЗДА́ЛИЙ діал. Словник синонімів української мови
  5. придатний — Прида́тний, -на, -не до чого Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. придатний — ПРИДА́ТНИЙ, а, е, на що, для чого, до чого і без додатка. Здатний робити, виконувати що-небудь. — Він хлопець дуже розумний і до всього придатний (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
  7. придатний — Придатний, -а, -е Годный, пригодный; способный. Хлопець дуже розумний і до всього придатний. Левиц. І. 167. Словник української мови Грінченка