придатний

ВІДПОВІ́ДНИЙ (який задовольняє певні вимоги, відповідає певним умовам), ВИ́ГІДНИЙ, НАЛЕ́ЖНИЙ, ПРИДА́ТНИЙ, ПРИСТО́ЙНИЙ, ПІДХО́ЖИЙ, ПІДХОДЯ́ЩИЙ розм., ГО́ЖИЙ розм., ПРИГО́ЖИЙ розм., ЗДА́ТНИЙ розм., ПРИГІ́ДНИЙ розм. рідше, ГОДЯ́ЩИЙ розм. рідко, ЗДА́ЛИЙ діал., ДОГІ́ДНИЙ діал. Одного ранку, вибравши відповідну пору, він знявся зі свого гнізда і щодуху полетів на Чорногору (І. Франко); Місце справді було вигідне для переправи (М. Коцюбинський); Українська держава бере на себе обов'язок створювати належні умови для розвитку всіх національних мов і культур (з газети); — Як це місце придатне для філософських дум (І. Нечуй-Левицький); На їхніх руках поранений, якому не тільки догляд, а головне — пристойне харчування потрібне (І. Ле); Ніколає каже, що Іон Бану підхожа людина на цей пост (М. Чабанівський); Восени старий вирубував у березі підходящу вербину і всю зиму вона сохла на горищі (С. Голованівський); — Хоча й ця позиція для пострілів і гожа, — зауважив Чарнецький, але захисту для гармат тут нема (М. Старицький); Вернувся вечором до дому в настрої, дуже пригожім до писання поезій (О. Маковей); Якщо моя поезія для Вас здатна, то обіцяюсь і на потім присилати свої писання (В. Самійленко); Вони знайшли пригідний під'їзд, де зняли багнети (переклад С. Масляка); Для бою не кожна хвилина годяща (Ю. Яновський); Попові ж панські посіпаки Веліли тягати гілляки... "Бог з вами! — люди закричали. — Хіба ж старий до того здалий?.." (І. Франко); Способи, які йому (судді) підсувалися, не годилися з його сумлінням, хоча були добрі та догідні (Н. Кобринська).

ДОРЕ́ЧНИЙ (відповідний обставинам, саме такий, як треба, своєчасно сказаний, зроблений), СЛУ́ШНИЙ, ПРИДА́ТНИЙ, ПУ́ТНІЙ розм., ПУТЯ́ЩИЙ розм.; СВОЄЧА́СНИЙ (який відповідає потребам, вимогам даного моменту). — Тут більш доречні будуть не дошкульні нагадування, а товариська підтримка (С. Журахович); Командир.. втупився в перебірку човна, ніби вона мала підказати йому слушну думку (В. Логвиненко); Так роздумувала собі Броня й не находила в своїй голові ніякої придатної постанови (Лесь Мартович); — Хіба ж ти не помітив по ній, що вона й здавну навіжена була? І очі якісь страшні, і заговорить, то все не путнє (Марко Вовчок); Багато вже думав Зінько про те.., та не міг ні до чого путящого додуматися, до такого, щоб одразу воно взяло та й повернуло всіх людей на кращий шлях (Б. Грінченко); (Середа:) Підкріпився. Тепер можна й полежати.. (Журавель:) Думка своєчасна (І. Микитенко).

ЗДА́ТНИЙ (ЗДА́ТЕН) (який може, уміє робити, виконувати що-небудь), СПРОМО́ЖНИЙ, ПРИДА́ТНИЙ, ЗУГА́РНИЙ розм., СПОСІ́БНИЙ (СПОСО́БНИЙ) розм., ГО́ДНИЙ (ГО́ДЕН) перев. з не, розм., СУДНИ́Й діал., ЗДА́ЛИЙ діал. Це буває: чоловік здатний на героїчний вчинок у бою, а складного завдання сам розв'язати не може (Ю. Смолич); Мені здається, що він спроможний і чуже горе відчути (Ірина Вільде); Спустив (Славко) голову вдолину і роздумував, який він ні до чого не придатний на світі (Лесь Мартович); — Чи зугарна ж ти робити яку роботу: золотом шити, шовком ткати, перлами вишивати? (І. Нечуй-Левицький); Річенко увесь піднявся; огнем горіло його обличчя, і на все був він тепер спосібний (Г. Хоткевич); Йти Юра не годний — він ледве переступає і припадає, навіть і сам не знає, на котру з ніг (Ю. Смолич); (Селянин:) Чи ви судні хоч борозну рівно прогнати, або снопка на воза скласти? (Леся Українка). — Пор. 1. схи́льний.

СПРИЯ́ТЛИВИЙ (найбільш вигідний кому-небудь за даних обставин), СЛУ́ШНИЙ, ЗРУ́ЧНИЙ, ПРИДА́ТНИЙ, ПІДХО́ЖИЙ, ПІДХОДЯ́ЩИЙ, ПРИГО́ЖИЙ розм. — Ти хто така? І де твій документ? — спитав грачиху грак в сприятливий момент (Л. Дмитерко); Гряде пора і слушний час! В народ! У бій! (Леся Українка); Антон обрав слушну хвилину, щоб сам на сам порадитися з Артьомовим (С. Чорнобривець); Щиро дякувала Тамара бабусі за цю пораду і вибирала зручний момент, щоб покласти на підвіконні листівку (А. Хижняк); Субота саме підхожий день, чи уночі довго загуляєшся — в неділю виспишся (Панас Мирний).