приживатися
ПРИЖИВА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ПРИЖИ́ТИСЯ, иву́ся, иве́шся, док.
1. Призвичаюватися до нових обставин, умов, освоюватися з чим-небудь.
З того часу у нас більше розмов про втечу не було, ніби ми й зовсім прижилися на цій роботі (Ю. Збанацький);
// Звикати до нового місця, залишатися жити де-небудь.
Уссурійські дикі бджоли не приживаються на пасіках: вони повертаються в тайгу (з газ.);
Давно колись, ще до революції, доля закинула Альберта Івановича з Чехословаччини на Україну. Та так він і прижився тут (П. Оровецький);
Восени минулого року до села Жовнине Чорнобаївського району забрів із лісу лось. Забрів і прижився (з газ.);
// Звикати до кого-небудь, здружуватися з кимсь.
Хлопчак прижився між бійців (І. Нехода).
2. Рости після пересадження; прийматися.
Слаборозвинута або витягнута розсада погано приживається і погано росте після висадки її в ґрунт (з наук. літ.);
Ось цей рядок, аж до краю, садила вона разом з Христею Шовкуновою. Прижилися дубочки (Я. Гримайло);
// Пристосовуватися до інших кліматичних умов.
– Так, – підтвердив Коваль. – Дивна штука, тропічна, власне кажучи, квітка [сальвія], а прижилася й росте чудесно, ще і цвіте пізніше за всіх (В. Собко);
Добре прижилися тут [на Закарпатті] також далекосхідні лимони (з газ.);
// Виживати в нових умовах (про мікроорганізми).
Збудник корости коня, підсаджений на тіло великої рогатої худоби, нездатний тут приживатися і давати розплід (з наук. літ.).
3. Ставати звичним; укорінюватися.
Фольклор живе й розвивається, криниця народної творчості невичерпна. Нові поняття входять у фольклор, приживаються в ньому (з газ.);
Не применшуючи достоїнства чаю як загальновизнаного напою, вважаю, проте, що якби прижився такий же напій з листків суниці, як чай, здоров'я людей на цьому тільки виграло б (з наук. літ.);
Співанка могла увійти до збірника, закружляти льотом по всій країні, прижитися в народі на довгі роки... (І. Волошин).
4. Те саме, що приживля́тися 1.
Виготовлені з фторлону штучні судини, клапани серця і діафрагми, що застосовуються при порожнинних операціях, добре приживаються в організмі і абсолютно нешкідливі (з газ.);
Перетинка з органічної тканини (шкіри, фастії) краще приживається й успішно відновлює слух (з наук. літ.);
Для нього наче зникло все, існувала лише троянда, яка тільки ледь-ледь приживалася, і той невідомий, що її прищепив до шипшини (М. Томчаній);
Саджанці викопують з прищепленими вічками, які прижились, але ще не проросли (з наук. літ.).
Значення в інших словниках
- приживатися — прижива́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- приживатися — див. рости Словник синонімів Вусика
- приживатися — -аюся, -аєшся, недок., прижитися, -ивуся, -ивешся, док. 1》 Призвичаюватися до нових обставин, умов, освоюватися з чим-небудь. || Звикати до нового місця, залишатися жити де-небудь. || Звикати до кого-небудь, здружуватися з кимсь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- приживатися — ПРИЙМА́ТИСЯ (про рослини — починати рости після посадки, пересадки), ПРИЖИВА́ТИСЯ, ПРИЖИ́ВЛЮВАТИСЯ (ПРИЖИВЛЯ́ТИСЯ рідше) (про пересаджене); УКОРІ́НЮВАТИСЯ (ВКОРІ́НЮВАТИСЯ), УКОРІНЯ́ТИСЯ (ВКОРІНЯ́ТИСЯ) (укріплятися корінням у ґрунті). — Док. Словник синонімів української мови
- приживатися — ПРИЖИВА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ПРИЖИ́ТИСЯ, иву́ся, иве́шся, док. 1. Призвичаюватися до нових обставин, умов, освоюватися з чим-небудь. — Ви ж мені самі казали в райкомі: «Скоріше там [в колгоспі] приживайтесь». От я і виконую вашу настанову (Логв. Словник української мови в 11 томах