приживатися

ПРИЖИВА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ПРИЖИ́ТИСЯ, иву́ся, иве́шся, док.

1. Призвичаюватися до нових обставин, умов, освоюватися з чим-небудь.

З того часу у нас більше розмов про втечу не було, ніби ми й зовсім прижилися на цій роботі (Ю. Збанацький);

// Звикати до нового місця, залишатися жити де-небудь.

Уссурійські дикі бджоли не приживаються на пасіках: вони повертаються в тайгу (з газ.);

Давно колись, ще до революції, доля закинула Альберта Івановича з Чехословаччини на Україну. Та так він і прижився тут (П. Оровецький);

Восени минулого року до села Жовнине Чорнобаївського району забрів із лісу лось. Забрів і прижився (з газ.);

// Звикати до кого-небудь, здружуватися з кимсь.

Хлопчак прижився між бійців (І. Нехода).

2. Рости після пересадження; прийматися.

Слаборозвинута або витягнута розсада погано приживається і погано росте після висадки її в ґрунт (з наук. літ.);

Ось цей рядок, аж до краю, садила вона разом з Христею Шовкуновою. Прижилися дубочки (Я. Гримайло);

// Пристосовуватися до інших кліматичних умов.

– Так, – підтвердив Коваль. – Дивна штука, тропічна, власне кажучи, квітка [сальвія], а прижилася й росте чудесно, ще і цвіте пізніше за всіх (В. Собко);

Добре прижилися тут [на Закарпатті] також далекосхідні лимони (з газ.);

// Виживати в нових умовах (про мікроорганізми).

Збудник корости коня, підсаджений на тіло великої рогатої худоби, нездатний тут приживатися і давати розплід (з наук. літ.).

3. Ставати звичним; укорінюватися.

Фольклор живе й розвивається, криниця народної творчості невичерпна. Нові поняття входять у фольклор, приживаються в ньому (з газ.);

Не применшуючи достоїнства чаю як загальновизнаного напою, вважаю, проте, що якби прижився такий же напій з листків суниці, як чай, здоров'я людей на цьому тільки виграло б (з наук. літ.);

Співанка могла увійти до збірника, закружляти льотом по всій країні, прижитися в народі на довгі роки... (І. Волошин).

4. Те саме, що приживля́тися 1.

Виготовлені з фторлону штучні судини, клапани серця і діафрагми, що застосовуються при порожнинних операціях, добре приживаються в організмі і абсолютно нешкідливі (з газ.);

Перетинка з органічної тканини (шкіри, фастії) краще приживається й успішно відновлює слух (з наук. літ.);

Для нього наче зникло все, існувала лише троянда, яка тільки ледь-ледь приживалася, і той невідомий, що її прищепив до шипшини (М. Томчаній);

Саджанці викопують з прищепленими вічками, які прижились, але ще не проросли (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. приживатися — прижива́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. приживатися — див. рости Словник синонімів Вусика
  3. приживатися — -аюся, -аєшся, недок., прижитися, -ивуся, -ивешся, док. 1》 Призвичаюватися до нових обставин, умов, освоюватися з чим-небудь. || Звикати до нового місця, залишатися жити де-небудь. || Звикати до кого-небудь, здружуватися з кимсь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. приживатися — ПРИЙМА́ТИСЯ (про рослини — починати рости після посадки, пересадки), ПРИЖИВА́ТИСЯ, ПРИЖИ́ВЛЮВАТИСЯ (ПРИЖИВЛЯ́ТИСЯ рідше) (про пересаджене); УКОРІ́НЮВАТИСЯ (ВКОРІ́НЮВАТИСЯ), УКОРІНЯ́ТИСЯ (ВКОРІНЯ́ТИСЯ) (укріплятися корінням у ґрунті). — Док. Словник синонімів української мови
  5. приживатися — ПРИЖИВА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ПРИЖИ́ТИСЯ, иву́ся, иве́шся, док. 1. Призвичаюватися до нових обставин, умов, освоюватися з чим-небудь. — Ви ж мені самі казали в райкомі: «Скоріше там [в колгоспі] приживайтесь». От я і виконую вашу настанову (Логв. Словник української мови в 11 томах