1. Словник української мови у 20 томах

призвичаїти

ПРИЗВИЧА́ЇТИ див. призвича́ювати.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. призвичаїти — призвича́їти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. призвичаїти — див. призвичаювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. призвичаїти — ПРИВЧИ́ТИ (ПРИУЧИ́ТИ) (змусити звикнути до чого-небудь; виробити у когось певний навик), ПРИЗВИЧА́ЇТИ, ПРИЗВИ́ЧИТИ рідше, НАТРЕНУВА́ТИ, ОБТЕ́РТИ (ОБІТЕ́РТИ) розм., ПРИНАТУ́РИТИ діал.; ПРИОХО́ТИТИ (виробити бажання, охоту робити щось). — Недок. Словник синонімів української мови
  4. призвичаїти — Призвича́їти, -ча́ю, -ча́їш, -ча́ять Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. призвичаїти — ПРИЗВИЧА́ЇТИ див. призвича́ювати. Словник української мови в 11 томах
  6. призвичаїти — Призвичаїти, -ся см. призвичаювати, -ся. Словник української мови Грінченка