призвичаїти
призвича́їти
дієслово доконаного виду
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- призвичаїти — див. призвичаювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- призвичаїти — ПРИЗВИЧА́ЇТИ див. призвича́ювати. Словник української мови у 20 томах
- призвичаїти — ПРИВЧИ́ТИ (ПРИУЧИ́ТИ) (змусити звикнути до чого-небудь; виробити у когось певний навик), ПРИЗВИЧА́ЇТИ, ПРИЗВИ́ЧИТИ рідше, НАТРЕНУВА́ТИ, ОБТЕ́РТИ (ОБІТЕ́РТИ) розм., ПРИНАТУ́РИТИ діал.; ПРИОХО́ТИТИ (виробити бажання, охоту робити щось). — Недок. Словник синонімів української мови
- призвичаїти — Призвича́їти, -ча́ю, -ча́їш, -ча́ять Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- призвичаїти — ПРИЗВИЧА́ЇТИ див. призвича́ювати. Словник української мови в 11 томах
- призвичаїти — Призвичаїти, -ся см. призвичаювати, -ся. Словник української мови Грінченка