призвичитися

ПРИЗВИ́ЧИТИСЯ див. призвича́юватися.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. призвичитися — призви́читися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. призвичитися — див. призвичаюватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. призвичитися — ПРИСТОСО́ВУВАТИСЯ до кого-чого (перев. про людину — набуваючи відповідних рис, навичок, уміння і т. ін., освоюватися в певних умовах, ставати здатним, звичним до чогось), ПРИЗВИЧА́ЮВАТИСЯ, ПРИЛАДНОВУВАТИСЯ (ПРИЛА́ДНУВАТИСЯ), ПРИЛАШТО́ВУВАТИСЯ... Словник синонімів української мови
  4. призвичитися — ПРИЗВИ́ЧИТИСЯ див. призвича́юватися. Словник української мови в 11 томах