призводити

ПРИЗВО́ДИТИ, джу, диш, недок., ПРИЗВЕСТИ́, еду́, еде́ш, док.

1. кого і без прям. дод., до чого. Доводити кого-небудь до якогось стану, перев. негативного.

– Та мотиви ж, мотиви убивства, м-р Гарбер! Може його призвели до безумства, може з нього знущалися! (І. Кулик);

А хто ж призвів ті матері до такого стану? (Остап Вишня);

// Доводити кого-небудь до якогось рішучого вчинку.

[Бичок:] І голодом її [жінку] морив, і в льох запирав, і посеред зими у ополонці купав, і бив, і нівечив! .. Таки призвів її до того, що втекла! (М. Кропивницький);

// перев. з інфін. Змушувати, спонукати кого-небудь чинити щось, перев. негативне.

[Годвінсон:] Так само й те, що Річард не сам оце робив (показує на свою подобизну роботи Деві), але призводив недолітка бридоті помагати – гріх непростимий (Леся Українка);

Сам затіє що-небудь, призведе Опанаса що-небудь зробити (украсти, розбити, плламати), й сам разом з ним зробить яку шкоду, а після вивернеться, сухим з води вийде й усе на Опанаса зверне (Грицько Григоренко);

// Спричиняти що-небудь, перев. негативне (про когось).

Звісно, такий Хома або Андрій не мали чого боятись .. Харпаки, злидні, призвели до біди та й поховались (М. Коцюбинський);

// також на що. Бути причиною якого-небудь стану у когось, якихось учинків, перев. негативних (про що-небудь).

Усе блискуче, червоне, золоте призводило її [божевільну Наталку] на регіт (Грицько Григоренко);

“Не побожне божевілля, І не мрії, і не дурість, – Заздрість тільки й самолюбство До гризні людей призводить” (Леся Українка).

2. до чого. Спричиняти наслідок, перев. негативний, своєї дії, впливу (про що-небудь).

[Аецій Панса:] От бачиш, сину, до яких думок призводити твоя упертість мусить (Леся Українка);

Зовнішня неохайність призводить до занепаду дисципліни (А. Шиян);

Хижацьке полювання на бобрів призвело до швидкого зменшення їх поголів'я і повного знищення в багатьох місцевостях (з наук.-попул. літ.);

Внесення .. азоту на парах призвело до вилягання і зниження урожаю (з наук. літ.);

// Спричиняти наслідок свого розвитку, перев. негативний (про процес).

Під час зберігання в бульбах відбуваються складні біохімічні і фізіологічні процеси, які призводять до втрати поживних речовин і смакових якостей (з наук. літ.);

Відомо, що шок може призвести до смерті (з наук. літ.).

3. тільки док., кого, рідко. Народити (дитину).

Панні ще немає й п'ятнадцяти, а вона дитину призвела (С. Васильченко);

Така невеличка [мати] й тендітна, вона і на світ призвела і ціле життя непомітно ростила з орляти орла (М. Упеник).