1. Великий тлумачний словник сучасної мови

призводити

призво́дити

-джу, -диш, недок., призвести, -еду, -едеш, док.

1》 перех., до чого. Доводити кого-небудь до якогось стану, перев. негативного.

|| Доводити кого-небудь до якогось рішучого вчинку.

|| перев. з інфін. Змушувати, спонукати кого-небудь чинити щось, перев. негативне.

|| неперех. Спричиняти що-небудь, перев. негативне (про когось).

|| також на що. Бути причиною якого-небудь стану у когось, якихось учинків, перев. негативних (про що-небудь). Призводити до гріха.

2》 неперех., до чого. Спричиняти наслідок, перев. негативний, своєї дії, впливу (про що-небудь).

|| Спричиняти наслідок свого розвитку, перев. негативний (про процес).

3》 тільки док., перех., рідко. Народити (дитину).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. призводити — призво́дити дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. призводити — Джу, -диш, призвести, -еду, -едеш. Синоніми до слів приводити, привести; вживаються переважно в негативному плані – в значеннях "доводити когось до чогось, до якихось учинків тощо": призводити до безумства, призводити (призвести) до біди... Літературне слововживання
  3. призводити — (до чого) доводити, спричиняти що, ставати причиною чого; (до гріха) спонукувати, штовхати <�підбивати, підбурювати> на. Словник синонімів Караванського
  4. призводити — ПРИЗВО́ДИТИ, джу, диш, недок., ПРИЗВЕСТИ́, еду́, еде́ш, док. 1. кого і без прям. дод., до чого. Доводити кого-небудь до якогось стану, перев. негативного. – Та мотиви ж, мотиви убивства, м-р Гарбер! Може його призвели до безумства, може з нього знущалися!... Словник української мови у 20 томах
  5. призводити — призво́дити / призвести́ до гріха́ кого. Штовхати кого-небудь на якийсь поганий учинок, спонукати до чогось недоброго. Раз і каже батько: — Як ти такий, що нас, старих, до гріха призводиш — іди собі, а ми вже якось самі (П. Фразеологічний словник української мови
  6. призводити — ДОВО́ДИТИ до чого (когось до певного стану), ДОПРОВА́ДЖУВАТИ, ПРИВО́ДИТИ до чого, у що, ПРИПРОВА́ДЖУВАТИ розм.; ПРИЗВО́ДИТИ, ВГАНЯ́ТИ (УГАНЯ́ТИ) у що, ВГО́НИТИ (УГО́НИТИ) у що, рідше, ПОВЕРГА́ТИ у що, заст., книжн. (перев. Словник синонімів української мови
  7. призводити — Призво́дити, -во́джу, -во́диш, -во́дять; призво́дь, -во́дьте; призве́сти́, -веду́, -веде́ш; призві́в, -вела́; призві́вши до чого Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. призводити — ПРИЗВО́ДИТИ, джу, диш, недок., ПРИЗВЕСТИ́, еду́, еде́ш, док. 1. перех., до чого. Доводити кого-небудь до якогось стану, перев. негативного. — Та мотиви ж, мотиви убивства, м-р Гарбер! Може його призвели до безумства, може з нього знущалися!... Словник української мови в 11 томах
  9. призводити — Призводити, -джу, -диш сов. в. призвести́, -веду́, -де́ш, гл. Устраивать, устроить такъ, что бы желаемое сдѣлалось, доводить, довесть кого понужденіями, подстрекательствами и пр. до того, чтобы онъ совершилъ извѣстное дѣяніе. Словник української мови Грінченка