1. Великий тлумачний словник сучасної мови

призволення

призволе́ння

-я, с., заст.

1》 Благодіяння, милість.

2》 Дозвіл, згода.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. призволення — Дозвіл [IV] Словник з творів Івана Франка
  2. призволення — призво́лення іменник середнього роду призволе́ння іменник середнього роду рідко Орфографічний словник української мови
  3. призволення — ПРИЗВОЛЕ́ННЯ, я, с., заст. 1. Благодіяння, милість. [Антоніо:] Маестро! .. верніться-бо в Італію! .. Мій корабель до вашої послуги з господарем його. Словник української мови у 20 томах
  4. призволення — ДО́ЗВІЛ (ствердження права на здійснення чогось), ЗГО́ДА, СА́НКЦІЯ перев. книжн., ПРИЗВО́ЛЕ́ННЯ заст., ПРИ́ЗВІЛ заст.; БЛАГОСЛОВЕ́ННЯ, БЛАГОСЛОВЕ́НСТВО (перев. Словник синонімів української мови
  5. призволення — Призволе́ння, -ння, -нню Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. призволення — ПРИЗВОЛЕ́ННЯ, я, с., заст. 1. Благодіяння, милість. [Антоніо:] Маестро!.. верніться-бо в Італію!.. Мій корабель до вашої послуги з господарем його. [Річард:] Спасибі, друже, хоч я прийнять не можу призволення; пробачте ви мені і зрозумійте (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах
  7. призволення — Призволення, -ня с. Позволеніе; соизволеніе. Словник української мови Грінченка