призволення

ДО́ЗВІЛ (ствердження права на здійснення чогось), ЗГО́ДА, СА́НКЦІЯ перев. книжн., ПРИЗВО́ЛЕ́ННЯ заст., ПРИ́ЗВІЛ заст.; БЛАГОСЛОВЕ́ННЯ, БЛАГОСЛОВЕ́НСТВО (перев. на шлюб); ЛІЦЕ́НЗІЯ (дозвіл державних органів на право торговельного обміну між ким-небудь, користування чимсь тощо). Він не мав дозволу на в'їзд (Григорій Тютюнник); Дуже задоволена (Марина) з того, що так легко.. удалося їй дістати згоду чоловіка на її від'їзд (А. Головко); Козинець дав санкцію на зачислення Анатолія в монтажну бригаду та вечірню школу (Л. Дмитерко); Радить вам (гетьман) віддати замок на капітуляцію.. Речинець для розсуду й виконання цього ласкавого призволення скінчиться увечері (М. Старицький); Без батькового благословенства не можна дати шлюбу (І. Франко); Заручившись підтримкою конгресмена щодо передачі ліцензії на виробництво нового виду зброї, Колінз попрощався (Н. Рибак).

МИ́ЛІСТЬ (доброзичливе, привітне ставлення до когось, вияв жалості тощо), БЛАГОДА́ТЬ заст., ЗГЛЯД діал.; МИЛОСЕ́РДЯ (співчутливе ставлення до когось); БЛАГОДІЯ́ННЯ заст., БЛАГОСТИ́НЯ заст., ПРИЗВО́ЛЕННЯ заст. (добрий, милосердний учинок, добре діло). Вода світила на Дороша лагідністю, виколисувала милість до всього живого (Григорій Тютюнник); Не слід би закладати руки та ждати з неба благодаті (І. Франко); (Рябина:) Будьте ласкаві, майте згляд на мою жінку та дітей, допомагайте їм (І. Франко); (Кембль:) Милосердя до вбогих єсть повинність християнська (Леся Українка); Слава ж тобі, ченче, твоїй благостині (Словник Б. Грінченка); "Польний гетьман.. радить вам віддати замок на капітуляцію.. Реченець для розсуду й виконання цього ласкавого призволення скінчиться увечері" (М. Старицький).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. призволення — Дозвіл [IV] Словник з творів Івана Франка
  2. призволення — призво́лення іменник середнього роду призволе́ння іменник середнього роду рідко Орфографічний словник української мови
  3. призволення — -я, с., заст. 1》 Благодіяння, милість. 2》 Дозвіл, згода. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. призволення — ПРИЗВОЛЕ́ННЯ, я, с., заст. 1. Благодіяння, милість. [Антоніо:] Маестро! .. верніться-бо в Італію! .. Мій корабель до вашої послуги з господарем його. Словник української мови у 20 томах
  5. призволення — Призволе́ння, -ння, -нню Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. призволення — ПРИЗВОЛЕ́ННЯ, я, с., заст. 1. Благодіяння, милість. [Антоніо:] Маестро!.. верніться-бо в Італію!.. Мій корабель до вашої послуги з господарем його. [Річард:] Спасибі, друже, хоч я прийнять не можу призволення; пробачте ви мені і зрозумійте (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах
  7. призволення — Призволення, -ня с. Позволеніе; соизволеніе. Словник української мови Грінченка