призма
ПРИ́ЗМА, и, ж.
1. Многогранник з двома рівними паралельними основами-многокутниками і боковими гранями – паралелограмами.
– Показуй хід рішення [задачі]. Я ніяк не доберу, який кут утворює площина, що перерізує призму навскіс (П. Автомонов).
2. Тіло з прозорої речовини призматичної форми, перев. тригранник; використовується для розкладу складного світла, для зміни напрямку променів та інших цілей; застосовується в оптичних приладах.
Ми знаємо фізичний аналізатор – призму, що розкладає біле світло на окремі кольори (з навч. літ.);
Призми і пластинки, виготовлені з кристалів кам'яної солі, що одержані штучно, відзначаються великою прозорістю для теплових променів (з наук.-попул. літ.);
Заходимо до кімнати [будинку-музею Гете], що, як лабораторія, геть заставлена оптичними приладами. Денне біле світло розпромінюється [розкладається] в призмах, переломлюється у штучних восьмигранних кристалах, забарвлюється кольоровими фільтрами (І. Волошин).
△ (1) Пра́вильна при́зма – многогранник, основою якого є правильний многокутник;
(2) Пряма́ при́зма – многогранник, бокові грані якого перпендикулярні основам.
◇ (3) Крізь (че́рез) при́зму, перев. чого, чию, книжн.:
а) (зі сл. дава́ти, подава́ти, диви́тися і т. ін.) з певного погляду.
Оцінку значення класичної поеми [“Енеїди” І. Котляревського] Шевченко дає крізь призму усної народної творчості, сприймання твору народом (Життя і тв. Т. Г. Шевченка);
Найбільш новаторські театри раз у раз вертаються до Софокла, Евріпіда, Шекспіра, Лопе де Вега. При цьому вони, звісно, подають глядачам цих геніальних драматургів у новому трактуванні, крізь призму сучасності (М. Рильський);
Та ще такий тепер час настав, що кожен .. може все розглядати крізь свою призму (Л. Костенко);
б) (перев. зі сл. сприйма́ти.) під впливом чого-небудь, у зв'язку з чимсь.
В моїй уяві крізь призму довгих літ і трагічної смерті того хлопчика його постать виросла понад свій дійсний розмір (І. Франко);
Душа моя вщерть виповнена тим коханням, і тому світ і людей, ба навіть природу, сприймаю через призму свого кохання (Ірина Вільде).
Значення в інших словниках
- призма — при́зма іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- призма — [призма] -мие, д. і м. -м'і Орфоепічний словник української мови
- призма — -и, ж. 1》 Многогранник із двома рівними паралельними основами-многокутниками та боковими гранями – паралелограмами. Правильна призма — многогранник, основою якого є правильний многокутник. Великий тлумачний словник сучасної мови
- призма — Граняк, гранячка Словник чужослів Павло Штепа
- призма — при́зма (грец. πρίσμα, букв. – розпилене) 1. Многогранник, дві грані якого (основи) є рівними многокутниками з відповідно паралельними сторонами, а бічні грані – паралелограмами. 2. Многогранне тіло з матеріалу, прозорого для світла. Словник іншомовних слів Мельничука
- призма — I геометричне тіло з прозорого матеріалу (скла, кварцу), обмежене двома непаралельними площинами; використовується для зміни напрямку світлових променів, а також для розщеплення світла; застосовується у багатьох оптичних приладах. Універсальний словник-енциклопедія
- призма — крізь (че́рез) при́зму, перев. чого, чию, книжн. 1. зі сл. дава́ти, подава́ти, диви́тися і т. ін. З певного погляду. Оцінку значення класичної поеми (“Енеїди” І. Фразеологічний словник української мови
- призма — При́зма, -ми; при́зми, призм Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- призма — ПРИ́ЗМА, и, ж. 1. Многогранник з двома рівними паралельними основами-многокутниками і боковими гранями — паралелограмами. — Показуй хід рішення [задачі]. Я ніяк не доберу, який кут утворює площина, що перерізує призму навскіс (Автом., Коли розлуч. Словник української мови в 11 томах