призма

ПРИ́ЗМА, и, ж.

1. Многогранник з двома рівними паралельними основами-многокутниками і боковими гранями — паралелограмами.

— Показуй хід рішення [задачі]. Я ніяк не доберу, який кут утворює площина, що перерізує призму навскіс (Автом., Коли розлуч. двоє, 1959, 166).

∆ Пра́вильна при́зма — многогранник, основою якого є правильний многокутник;

Пряма́ при́зма — многогранник, бокові грані якого перпендикулярні основам.

2. Тіло з прозорої речовини призматичної форми, перев. тригранник; використовується для розкладу складного світла, для зміни напрямку променів та інших цілей; застосовується в оптичних приладах.

Ми знаємо фізичний аналізатор — призму, що розкладає біле світло на окремі кольори (Фізіол. вищої нерв. діяльн., 1951, 103);

Призми і пластинки, виготовлені з кристалів кам’яної солі, що одержані штучно, відзначаються великою прозорістю для теплових променів (Наука.., 10, 1956, 14);

Заходимо до кімнати [будинку-музею Гете], що, як лабораторія, геть заставлена оптичними приладами. Денне біле світло розпромінюється [розкладається] в призмах, переломлюється у штучних восьмигранних кристалах, забарвлюється кольоровими фільтрами (Вол., Дні.., 1958, 34);

*Образно. Брехня, шановний сер, Міраж… Ви гляньте в іншу призму, — Двадцятий вік не ваш, А наш, Вік щастя, комунізму! (Воскр., З перцем!, 1957, 128).

Крізь (че́рез) при́зму чого: а) з певного погляду, відштовхуючись від чого-небудь.

Найбільш новаторські театри.. раз у раз вертаються до Софокла, Евріпіда, Шекспіра, Лопе де Вега. При цьому вони, звісно, подають глядачам цих геніальних драматургів у новому трактуванні, крізь призму сучасності (Рильський, Веч. розмови, 1964, 173);

Оцінку значення класичної поеми [«Енеїди» І. Котляревського] Шевченко дає крізь призму усної народної творчості, сприймання твору народом (Життя і тв. Т. Г. Шевченка, 1959, 64);

б) під впливом чого-небудь.

В моїй уяві крізь призму довгих літ і трагічної смерті того хлопчини його постать виросла понад свій дійсний розмір (Фр., IV, 1950, 228);

Душа моя вщерть виповнена тим коханням, і тому світ і людей, ба навіть природу, сприймаю через призму свого кохання (Вільде, Пов. і опов., 1949, 165);

в) через що-небудь, шляхом чогось.

З жахливими умовами праці робітників читач [повісті «Boa constrictor» І. Франка] знайомиться часто крізь призму сприймання самого Германа (Іст. укр. літ., І, 1954, 539);

Найперший тематичний цикл оповідань Олекси Слісаренка становлять новели про братовбивчу імперіалістичну війну, на яку письменник дивиться крізь призму сприймання рядового бійця (Рад. літ-во, 10, 1965, 46).