призиратися

ПРИЗИРА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., діал. Придивлятися.

Він довго озирав линву в тім місці, де вона перервалася, мацав пальцями, призирався їй до світла і все хитав головою, немов не міг зрозуміти чогось (Фр., І, 1955, 109);

Почала [Марина] призиратись у темряві до товариства, привітно осміхається (Вас., 11, 1959, 172).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. призиратися — призира́тися дієслово недоконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
  2. призиратися — -аюся, -аєшся, недок., діал. Придивлятися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. призиратися — ПРИЗИРА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., діал. Придивлятися. Він довго озирав линву в тім місці, де вона перервалася, мацав пальцями, призирався їй до світла і все хитав головою, немов не міг зрозуміти чогось (І. Словник української мови у 20 томах
  4. призиратися — призира́тися придивлятися (ст): Пані Влодзя довго призиралася до купюр, але завше добре платила нам за коляду (Авторка) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  5. призиратися — ВДИВЛЯ́ТИСЯ (УДИВЛЯ́ТИСЯ) (на) кого-що (дуже пильно, уважно дивитися кудись, на кого-, що-небудь), ВГЛЯДА́ТИСЯ (УГЛЯДА́ТИСЯ), ПРИДИВЛЯ́ТИСЯ до кого-чого, на кого-що й без додатка, ПРИГЛЯДА́ТИСЯ до кого-чого, кому, чому й без додатка... Словник синонімів української мови
  6. призиратися — Призиратися, -раюся, -єшся сов. в. призрітися, -рю́ся, -ришся, гл. Присматриваться, присмотрѣться. Г. Барв. 435. А він дивиться — призирається. Федьк. Мати ся призріла на скриньку і на писмо.... познала. Гн. І. 123. Словник української мови Грінченка