призначатися

ПРИЗНАЧА́ТИСЯ, а́ється, недок.

1. Мати певне призначення, служити для чого-небудь.

Ми увійшли до ванькирчика, бідно вмебльованого двома тапчанами, сільської роботи ослончиками і великим столом, один кінець якого служив для писання, а другий призначався для всяких хазяйських потреб (М. Коцюбинський);

Електричні повітряні лінії призначаються для передавання електричної енергії по проводах від місця її вироблення до місць споживання (з наук. літ.);

Призначалася комора для зберігання запасів зерна, цінного господарчого інвентаря та речей вжитку (з наук. літ.);

// Бути розрахованим на певний спосіб використання.

Так як вона [п'єса “Лимерівна”] непризначалася для кону, то, певне, і Вам і Миколаєві Карповичеві прийдеться чимало попрацювати, щоб її пригнати до сього (Панас Мирний);

// Бути розрахованим на кого-небудь.

Перші два ряди стільців призначались для найобраніших – критиків та письменників, літературних метрів і сантиметрів, що приходять з дружинами та знайомими й не можуть сидіти далі другого ряду, щоб не зганьбити гідності самої літератури, бо ж ідею можна вшанувати тільки в особі її представника (В. Підмогильний).

2. Належати кому-небудь.

Весталки – це колись були такі жінки, які призначалися богові, тобто, власне, не богові, а його жерцям (Остап Вишня);

// безос. Мати здійснювати що-небудь.

Чого бунтується вона [чайка]? Що сама, що без табуна? А призначалось їй прожити в білокрилій зграї (Ю. Мушкетик).

3. Пас. до признача́ти.

– Тричі призначався твій звіт, і тричі ти не з'являвся, зривав збори (А. Шиян).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. призначатися — признача́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. призначатися — -ається, недок. 1》 Мати певне призначення, служити для чого-небудь. || Бути розрахованим на певний спосіб використання. || Бути розрахованим на кого-небудь. 2》 Належати кому-небудь. 3》 Пас. до призначати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. призначатися — ПРИЗНАЧА́ТИСЯ для чого (виконувати певне призначення, функцію), СЛУЖИ́ТИ для чого, чим, СЛУГУВА́ТИ для чого, чим, ПРА́ВИТИ за що, чим, НАЗНАЧА́ТИСЯ заст.; ВІДВО́ДИТИСЯ також кому (перев. для користування). Словник синонімів української мови
  4. призначатися — ПРИЗНАЧА́ТИСЯ, а́ється, недок. 1. Мати певне призначення, служити для чого-небудь. Ми увійшли до ванькирчика, бідно вмебльованого двома тапчанами, сільської роботи ослончиками і великим столом, один кінець якого служив для писання... Словник української мови в 11 томах