призначати

ПРИЗНАЧА́ТИ, а́ю, а́єш і рідко ПРИЗНА́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИЗНА́ЧИ́ТИ, а́чу́, а́чиш, док., кого, що.

1. Намічати віддати кому-небудь щось.

Параска, зоставшись сама, зажила по-своєму. П'ятдесят рублів зоставив Йосип, з тих, що брат дав, сотню узяла вона від Якова, що батько призначив (Панас Мирний);

Мудрий рибалка призначив диковину ту [камбалу] в подарунок Первосвященику (М. Зеров);

– Про дубки правильно згадав [механік]... Бідноті призначали, а Шумейко все собі хапонув (А. Шиян);

// Визначати, встановлювати кому-небудь щось (зарплату, пенсію і т. ін.).

– Тоді він призначив мені плату по десять, а далі по п'ятнадцять карбованців на місяць (І. Нечуй-Левицький);

В газеті “Вікна” в 1927 р. повідомлялося, що український радянський уряд призначив довічно Ользі Кобилянській пенсію в сумі 75 доларів щомісячно (із журн.);

// Приписувати кому-небудь щось (ліки, лікувальні процедури).

В разі необхідності лікар призначає також штучні препарати вітамінів, наприклад, аскорбінову кислоту, вітамін К та ін (з наук. літ.);

Бачачи, що Орлюк вже помирає, що йому лишилось якихось кілька хвилин життя, відійшов [хірург] до другого пораненого, не призначивши йому навіть перев'язки (О. Довженко);

// Покладати обов'язок виконати що-небудь, присуджувати щось кому-небудь.

[Сильвстр:] Смирись, Микито! Скрізь ти кривди бачиш, Які судити ти ще молодий. За це тобі єпітим'ю призначу – Вночі поклонів сорок поклади (І. Кочерга);

– Якби вам особисто в руки Адольф Гітлер попався... Яку б ви йому кару призначили? (О. Гончар);

// Присвячувати кому-небудь щось.

Коли розряд енергії шалений Ламає ядра атомів тверді, – .. свої труди учений На щастя людям признача тоді (М. Бажан);

// Намічати кому-небудь щось для тимчасового використання.

На віче призначили Грицеву стодолу та й зараз-таки збили там із дощок підвищення (Л. Мартович);

– Дехто став кричати і обурюватися, що коронний маршал призначив послам такі погані приміщення (З. Тулуб).

2. Визначати наперед що-небудь.

[Поет:] Не химеруй, кохана, бо мусимо до рана списати цей папір. [Муза:] Ти, наче землемір, призначуєш границі для “музи-чарівниці”... (Леся Українка);

На світанку комбат Чумаченко уже був призначив свій наступний КП біля станційної водокачки, .. хоча до водокачки лежали ще довгі неперейдені кілометри, а на самій станції ще гукали німецькі поїзди (О. Гончар);

// Намічати наперед кого-небудь для чогось.

[Один лицар:] Ми просимо, щоб ви сами сказали, Хто має вам служить в которім танці .. [Анна (до молодежі):] Що ж, станьте в ряд, я буду призначати (Леся Українка);

Коли над ранок остаточно зважився [Аркадій] призначити кандидата у вішальники, то совість його до такої міри заспокоїлася, що Аркадія зламало на сон (Ірина Вільде);

// за кого. Ладити кого-небудь комусь у подружжя.

– Малиманова за нього Настю призначає, от ми з Настею й говоримо про нього (Марко Вовчок);

// Домовлятися про час, намічати час здійснення чого-небудь.

[Долон:] Ми призначили, щоб я вернувся, поки зійде місяць (Леся Українка);

Завтра на дванадцяту годину призначили початок фізкультурного свята (О. Донченко).

3. Прирікати кому-, чому-небудь когось, щось.

– Якась сила призначила тебе для мене, а мене для тебе (І. Нечуй-Левицький);

[Кассандра:] Не може рабиня долі, Артеміда тиха, ні на хвилину запалить раніше, ні погасити місяця на небі проти того, як доля призначила ще споконвіку (Леся Українка).

4. Надавати кому-небудь офіційне право займати якусь посаду, виконувати якісь обов'язки.

Парламент зажадав собі права призначати міністрів (з навч. літ.);

На сьомому році Люба залишилась сиротою. Громада призначила й громадських опікунів, а землю й хату віддала рідному дядьку Гордію Шолом'яку (М. Стельмах);

// Давати розпорядження кому-небудь виконувати щось.

Вилітаючи, він часто призначає командиром досвідченого льотчика, а сам тільки стежить (А. Трипільський);

[Гелен:] Ми храм новий збудуємо для нього, “храм згоди” буде зватись. Поки що стоятиме в царськім дворі дарунок [дерев'яний кінь]. (До Деїфоба) Ти призначи сторожу для пошани (Леся Українка);

// Посилати кого-небудь за наказом кудись.

А звідти вже – куди кого призначать: .. за Іркутськ, в Олександрівський каторжний централ (О. Донченко);

– Ну, що? – спитав Федір Іванович, звернувшись до солдата. – В саперний батальйон призначили (А. Головко).

(1) Признача́ти / призна́чи́ти поба́чення – намічати час і місце для зустрічі.

Полк знявся з таборів, і тепер уже під самою казармою призначали бійці побачення своїм знайомим (Л. Смілянський).