приймак

ПРИЙМА́К, а́, ч.

1. Чоловік, прийнятий у дім дружини.

– Братова прийняла приймака, а він .. не тутешній, пожив три дні, та й шукай вітру в полі... (О. Гончар);

Дмитрій Іванович пережив кілька тяжких місяців, відчуваючи себе безправним приймаком у багатій господі Мирослави (І. Сенченко).

2. Хлопець, який живе і виховується в чужій родині; прийомний син.

[Маруся:] Мати її не хотіла віддати за Василя, бо у Василя не було нічого, звісно, приймак, що ж у його є? (Панас Мирний);

Найбільш знущався Д[убровинський] над приймаком сином і над моєю матір'ю, він часто бив їх різками (з мемуарної літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. приймак — прийма́к іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. приймак — див. син; скромний Словник синонімів Вусика
  3. приймак — -а, ч. 1》 Чоловік, прийнятий у дім дружини. 2》 Хлопець, який живе і виховується в чужій родині; названий син. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. приймак — Прийма́к, -ка́; -маки́, -кі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. приймак — ПРИЙМА́К, а́, ч. 1. Чоловік, прийнятий у дім дружини. — Братова прийняла приймака, а він.. не тутешній, пожив три дні, та й шукай вітру в полі… (Гончар, III, 1959, 32); Дмитрій Іванович пережив кілька тяжких місяців... Словник української мови в 11 томах
  6. приймак — Приймак, -ка, приймака, -ки м. 1) Пріемышъ. Приймачі (приймакові) — як собаці: собака у приймах був, та й хвоста збув. Ном. № 9408. 2) Мужъ, перешедшій въ семью жены. ум. приймаченько. Грин. III. 383. Словник української мови Грінченка