1. Словник української мови у 20 томах

прийнятний

ПРИЙНЯ́ТНИЙ, а, е.

Який відповідає певним вимогам; якого можна прийняти, з яким можна погодитися.

Для Варшави Петро Конашевич був єдиним прийнятним командувачем [козацького війська] (З. Тулуб);

В конкретних історичних умовах того часу найбільш прийнятною релігією для Русі виявилось християнство (з наук. літ.);

До завдань космічної медицини входить також медико-біологічне забезпечення прийнятних умов перебування всередині космічного корабля (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прийнятний — прийня́тний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. прийнятний — ПРИЙНЯТЛИВИЙ, підхожий, припустимий, задовільний; (одяг) можливий. Словник синонімів Караванського
  3. прийнятний — [приейн’атнией] м. (на) -тному/ -т(‘)н'ім, мн. -т(‘)н'і Орфоепічний словник української мови
  4. прийнятний — -а, -е. Який відповідає певним вимогам; якого можна прийняти, з яким можна погодитися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. прийнятний — ЗАДОВІ́ЛЬНИЙ (який задовольняє певні умови для кого-, чого-небудь, потреби, визначені кимсь і т. ін.), ПРИЙНЯ́ТНИЙ, ЛЮ́ДСЬКИЙ (про одяг, житло і т. ін. — який повинна, в принципі, мати людина); СТЕ́РПНИЙ, ТЕРПИ́МИЙ розм. Словник синонімів української мови
  6. прийнятний — Прийнятни́й і принятни́й, -на́, -не́ принятни́й і прийнятни́й, -на́, -не́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. прийнятний — ПРИЙНЯ́ТНИЙ, а, е. Який відповідає певним вимогам; якого можна прийняти, з яким можна погодитися. Для Варшави Петро Конашевич був єдиним прийнятним командувачем [козацького війська] (Тулуб, Людолови, II, 1957, 480)... Словник української мови в 11 томах