прийнятний

ЗАДОВІ́ЛЬНИЙ (який задовольняє певні умови для кого-, чого-небудь, потреби, визначені кимсь і т. ін.), ПРИЙНЯ́ТНИЙ, ЛЮ́ДСЬКИЙ (про одяг, житло і т. ін. — який повинна, в принципі, мати людина); СТЕ́РПНИЙ, ТЕРПИ́МИЙ розм. (з яким можна миритися, який можна винести). Задовільна відповідь; Задовільне пояснення; Для Варшави Петро Конашевич був єдиним прийнятним командувачем (козацького війська) (З. Тулуб); — Може, й зійдемось в ціні, коли харчі будуть людські (М. Стельмах); Більшість інших валок теж наймалася в цей день, до того ж за досить терпиму плату (О. Гончар). — Пор. непога́ний.

ПРИЙНЯ́ТНИЙ (про умови, ціну тощо — з яким можна погодитися, який можна прийняти), СТЕ́РПНИЙ, ДОПУСТИ́МИЙ, ПРИПУСТИ́МИЙ, ТЕРПИ́МИЙ розм., БО́ЖЕСЬКИЙ розм. До завдань космічної медицини входить.. медико-біологічне забезпечення прийнятних умов перебування всередині космічного корабля (з журналу); Результати (дослідів) показали, що період від 20 квітня до 1 червня допустимий для садіння тютюну (з журналу); Учені підрахували, що 90 децибелів — межа припустимого шуму (з газети); Більшість інших валок теж наймалася в цей день, до того ж за досить терпиму плату (О. Гончар).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прийнятний — прийня́тний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. прийнятний — ПРИЙНЯТЛИВИЙ, підхожий, припустимий, задовільний; (одяг) можливий. Словник синонімів Караванського
  3. прийнятний — [приейн’атнией] м. (на) -тному/ -т(‘)н'ім, мн. -т(‘)н'і Орфоепічний словник української мови
  4. прийнятний — -а, -е. Який відповідає певним вимогам; якого можна прийняти, з яким можна погодитися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. прийнятний — ПРИЙНЯ́ТНИЙ, а, е. Який відповідає певним вимогам; якого можна прийняти, з яким можна погодитися. Для Варшави Петро Конашевич був єдиним прийнятним командувачем [козацького війська] (З. Словник української мови у 20 томах
  6. прийнятний — Прийнятни́й і принятни́й, -на́, -не́ принятни́й і прийнятни́й, -на́, -не́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. прийнятний — ПРИЙНЯ́ТНИЙ, а, е. Який відповідає певним вимогам; якого можна прийняти, з яким можна погодитися. Для Варшави Петро Конашевич був єдиним прийнятним командувачем [козацького війська] (Тулуб, Людолови, II, 1957, 480)... Словник української мови в 11 томах