прикажчицький
ПРИКА́ЖЧИЦЬКИЙ, а, е, іст.
Прикм. до прика́жчик 1, 2.
Кінські голови і прикажчицькі морди вже сновигали попідвіконню і стукали в середохрестя рам окоренками нагайок: – Гей, люди! Економія вже пише контракти! (М. Стельмах);
Вчився [Валерик] тільки на високі бали, краще за всіх отих своєкоштних ябедників, прикажчицьких синків (О. Гончар).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- прикажчицький — -а, -е, іст. Прикм. до прикажчик 1), 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
- прикажчицький — ПРИКА́ЖЧИЦЬКИЙ, а, е, іст. Прикм. до прика́жчик 1, 2. Кінські голови і прикажчицькі морди вже сновигали попідвіконню і стукали в середохрестя рам окоренками нагайок: — Гей, люди! Економія вже пише контракти!... Словник української мови в 11 томах