1. Словник української мови у 20 томах

прикалабок

ПРИКАЛА́БОК, бка, ч., діал.

Невелика прибудова, комірчина; невеликий відсік у приміщенні, коморі, шафі і т. ін.

Засвітив самопальний сірничок, пішов у другий прикалабок, – коли гляне, аж висить чоловік неживий (Сл. Б. Грінченка);

До доярського прикалабка, де точилася ця розмова, несподівано заскочила Шура Йосипчук (С. Добровольський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прикалабок — прикала́бок іменник чоловічого роду діал. Орфографічний словник української мови
  2. прикалабок — див. прибудова Словник синонімів Вусика
  3. прикалабок — прикарабок, -бка, ч., діал. Невелика прибудова, комірчина; невеликий відсік у приміщенні, коморі, шафі і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. прикалабок — ПРИКАЛА́БОК, бка, ч., діал. Невелика прибудова, комірчина; невеликий відсік у приміщенні, коморі, шафі і т. ін. Засвітив самопальний сірничок, пішов у другий прикалабок, — коли гляне, аж висить чоловік неживий (Сл. Гр. Словник української мови в 11 томах