прикидання
ПРИКИДА́ННЯ, я, с.
Дія за знач. прикида́тися¹.
Треба було внести в образ нового мисливця якусь реальну ясність, а то Семена Іванович міг би затаїтися перед ним, тоді як нам так хотілося показати Максимові Тадейовичу нашого Пальоху, в його природному стані, без усяких самообмежень і прикидання (Б. Антоненко-Давидович).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- прикидання — прикида́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- прикидання — -я, с. Дія за знач. прикидати. Великий тлумачний словник сучасної мови