1. Словник української мови у 20 томах

приклацувати

ПРИКЛА́ЦУВАТИ, ую, уєш, недок.

Клацати, супроводжуючи яку-небудь дію.

Зуб на зуб не попаде, а сміються. Дивно було чути сміх оцих напівбосих, погорблених холодом людей, що, пригортаючи до тіла гвинтівки, приклацуючи зубами, шукають один біля одного затишку... (О. Гончар).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. приклацувати — прикла́цувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. приклацувати — див. звучати Словник синонімів Вусика
  3. приклацувати — -ую, -уєш, недок. Клацати, супроводжуючи яку-небудь дію. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. приклацувати — ПРИКЛА́ЦУВАТИ, ую, уєш, недок. Клацати, супроводжуючи яку-небудь дію. Зуб на зуб не попаде, а сміються. Дивно було чути сміх оцих напівбосих, погорбле-них холодом людей, що, пригортаючи до тіла гвинтівки, приклацуючи зубами, шукають один біля одного затишку… (Гончар, II, 1959, 425). Словник української мови в 11 томах