приклацувати
прикла́цувати
-ую, -уєш, недок.
Клацати, супроводжуючи яку-небудь дію.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- приклацувати — прикла́цувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- приклацувати — див. звучати Словник синонімів Вусика
- приклацувати — ПРИКЛА́ЦУВАТИ, ую, уєш, недок. Клацати, супроводжуючи яку-небудь дію. Зуб на зуб не попаде, а сміються. Дивно було чути сміх оцих напівбосих, погорблених холодом людей, що, пригортаючи до тіла гвинтівки, приклацуючи зубами, шукають один біля одного затишку... (О. Гончар). Словник української мови у 20 томах
- приклацувати — ПРИКЛА́ЦУВАТИ, ую, уєш, недок. Клацати, супроводжуючи яку-небудь дію. Зуб на зуб не попаде, а сміються. Дивно було чути сміх оцих напівбосих, погорбле-них холодом людей, що, пригортаючи до тіла гвинтівки, приклацуючи зубами, шукають один біля одного затишку… (Гончар, II, 1959, 425). Словник української мови в 11 томах