прикликаний
ПРИКЛИ́КАНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до прикли́кати.
Лежала вона з пораненою головою і, як сконстатував прикликаний пізніше лікар, з вивихненою ногою (О. Кобилянська);
// прикли́кано, безос. пред.
Прикликано до Берестів київських бояр і воєвод (П. Загребельний).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- прикликаний — прикли́каний дієприкметник Орфографічний словник української мови
- прикликаний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до прикликати. || прикликано, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
- прикликаний — ПРИКЛИ́КАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до прикли́кати. Лежала вона з пораненою головою і, як сконстатував прикликаний пізніше лікар, з вивихненою ногою (Коб., III, 1956, 183); // прикли́кано, безос. присудк. сл. Прикликано до Берестів київських бояр і воєвод (Загреб., Диво, 1968. 413). Словник української мови в 11 томах