прикмітний
ПРИКМІ́ТНИЙ, а, е, діал.
Прикметний.
В широкій та довгій капоті – з батька чи старшого брата, в завеликих чоботях, блідий, нужденний, з виразом лиця, прикмітним усім горбатим, стоїть безборонний хлопчина (Уляна Кравченко);
Десь тут хлопчина мій, прикмітний партизанчик з шапкою на потилиці (О. Кундзич).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- прикмітний — -а, -е, діал. Прикметний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- прикмітний — ПРИКМІ́ТНИЙ, а, е, діал. Прикметний. В широкій та довгій капоті — з батька чи старшого брата, в завеликих чоботях, блідий, нужденний, з виразом лиця, прикмітним усім горбатим, стоїть безборонний хлопчина (Уляна Кравченко, Вибр. Словник української мови в 11 томах