прикмітний

прикмі́тний

-а, -е, діал.

Прикметний.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прикмітний — ПРИКМІ́ТНИЙ, а, е, діал. Прикметний. В широкій та довгій капоті – з батька чи старшого брата, в завеликих чоботях, блідий, нужденний, з виразом лиця, прикмітним усім горбатим, стоїть безборонний хлопчина (Уляна Кравченко); Десь тут хлопчина мій... Словник української мови у 20 томах
  2. прикмітний — ПРИКМІ́ТНИЙ, а, е, діал. Прикметний. В широкій та довгій капоті — з батька чи старшого брата, в завеликих чоботях, блідий, нужденний, з виразом лиця, прикмітним усім горбатим, стоїть безборонний хлопчина (Уляна Кравченко, Вибр. Словник української мови в 11 томах