1. Словник української мови у 20 томах

приковування

ПРИКО́ВУВАННЯ, я, с.

Дія за знач. прико́вувати 1, 2.

Приковування вбивці до труни жертви, цей досить жахливий, але разом з тим повчальний звичай, проіснував в Україні до кінця XVIII ст. (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. приковування — прико́вування іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. приковування — -я, с. Дія за знач. приковувати. Великий тлумачний словник сучасної мови