1. Словник української мови у 20 томах

приколень

ПРИ́КОЛЕНЬ, льня, ч., діал.

Прикіл.

Найди приколень, що коня припинають, і вийми його із землі (Сл. Б. Грінченка).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. приколень — при́колень іменник чоловічого роду діал. Орфографічний словник української мови
  2. приколень — див. палиця Словник синонімів Вусика
  3. приколень — -льня, ч., діал. Прикіл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. приколень — КІЛО́К (груба палиця, жердина, загострена з одного або двох кінців), КІЛ, ПА́КІЛ діал., КО́ЛИК діал.; ПА́ЛЯ (перев. загострена вгорі жердина, яку в давнину використовували для виконання смертної кари); ТИНИ́НА розм. Словник синонімів української мови
  5. приколень — ПРИ́КОЛЕНЬ, льня, ч., діал. Прикіл. Найди приколень, що коня припинають, і вийми його із землі (Сл. Гр.). Словник української мови в 11 томах
  6. приколень — Приколень, -льня м. 1) Небольшой колокъ, прикрѣпляющій жердь къ крышѣ. Міусск. окр. 2) = прикол. Найди приколень, що коня припинають, і вийми його із землі. Чуб. І. 74. 3) Часть кола, вбитая въ землю. Шух. І. 74. Словник української мови Грінченка