прикілок
ПРИ́КІЛОК, лка, ч., розм.
Те саме, що при́кіл.
Стоять прикілки у тину височенькі (Сл. Б. Грінченка).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- прикілок — при́кілок іменник чоловічого роду розм. Орфографічний словник української мови
- прикілок — див. палиця Словник синонімів Вусика
- прикілок — -лка, ч., розм. Те саме, що прикіл. Великий тлумачний словник сучасної мови
- прикілок — КІЛО́К (груба палиця, жердина, загострена з одного або двох кінців), КІЛ, ПА́КІЛ діал., КО́ЛИК діал.; ПА́ЛЯ (перев. загострена вгорі жердина, яку в давнину використовували для виконання смертної кари); ТИНИ́НА розм. Словник синонімів української мови
- прикілок — При́кілок, -лка; -кілки, -лків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- прикілок — ПРИ́КІЛОК, лка, ч., розм. Те саме, що при́кіл. Стоять прикілки у тину височенькі (Сл. Гр.). Словник української мови в 11 томах